РУСОКО́СИЙ, а, е. Яка має русу косу (коси), з русою косою (косами). Марія Гнатівна посміхається одними очима, кива русокосою головою (Юрій Збанацький, Перед – жнив’я, 1960, 41); * Образно. Хмарки летіли русокосі у невідомії краї… (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 201).
РУСОКОСИЙ
Тлумачення слова