РУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до рушниця. Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Юрій Смолич, II, 1958, 45); Після вибухів почулися дрібні рушничні постріли (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 101);
// Признач. для змазування рушниці. Рушничне мастило.
РУШНИЧНИЙ
Тлумачення слова