РУ́ШЕННЯ, я, сер., заст. Рух (у 5, 7 знач.). Його рушення, його хода — все було поважне (Нечуй-Левицький, I, 1956, 341); Нехай на Заході і Сході Затямить «раса панівна»: Такого рушення народів Історія не зна. Як маки, прапори червоні По всій землі уже цвітуть (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 137).
РУ́ШЕ́ННЯ, я, сер., книжн., заст. Ополчення. Селянські рушення ішли в ліси, готуючись до смертного бою (Михайло Стельмах, II, 1962, 160).
Посполите рушення див. посполитий.