РУ́РОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до рурка. Хворий байдуже простягнув фельдшерові скляну рурочку і навіть не подивився, куди дотягся стовпчик живого срібла (Юхим Мартич, Друзі.., 1962, 10); Від спеки скручувалося в рурочку пожовкле листя рідких чагарників (Літературна газета, 22.VIII 1961, 1).
РУРОЧКА
Тлумачення слова