РУ́РКА, и, жін., розм. Те саме, що трубка. Старі котли, забиті рурки, погнуті клапани тремтять від напруження (Бллан, II, 1958, 10); Телефоніст в кутку, притиснувши рурку плечем до вуха, щось швидко записував (Натан Рибак, Час, 1960, 49);
// Те саме, що рулон. Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253).
РУРКА
Тлумачення слова