РУНЕ́ЦЬ, нця, чол., етн. Біла хустина або шматок полотна. — Треба їм на вхідчини рунця понести: здається, добрі, поштиві (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 150).
РУНЕЦЬ
Тлумачення слова
РУНЕ́ЦЬ, нця, чол., етн. Біла хустина або шматок полотна. — Треба їм на вхідчини рунця понести: здається, добрі, поштиві (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 150).