РУМ’ЯНО

РУМ’ЯНО 1. Присл. до рум’яний 2. Панич зніяковів — і спалахнув рум’яно, Мов хмарка, що зорю зустріла раннім-рано (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 31); Сонце виблискує рум’яно.

РУМ’ЯНО 2 див. рум’яна.