РУМ’Я́НЕНЬКИЙ, а, е. Досить рум’яний. Маруся зовсім змінилась на лиці: стала собі рум’яненька, як зоренька перед сход сонця (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 86); — Привертайте, не минайте, Сластьоночки плачуть, Пухнатенькі, рум’яненькі, Самі у рот скачуть (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 243).
РУМ’ЯНЕНЬКИЙ
Тлумачення слова