РУМ’Я́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до рум’янець 1—3. Рученята такі білі в неї, манісінькі. Чубок такий кучерявенький.. А на щічках і рум’янчик єсть (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 114).
РУМ’ЯНЧИК
Тлумачення слова
РУМ’Я́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до рум’янець 1—3. Рученята такі білі в неї, манісінькі. Чубок такий кучерявенький.. А на щічках і рум’янчик єсть (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 114).