РУКОДІ́ЛЛЯ, я, сер.
1. Виготовлення яких-небудь виробів, речей ручним способом; ручна (перев. жіноча) робота взагалі. — Я.. займався рукоділлям: плів кошики (Іван Франко, IV, 1950, 159);
// Виріб, виконаний таким способом. Сміливо переступила я поріг маленької.., заповненої різноманітним жіночим рукоділлям кімнатки (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 145).
2. Шиття, в’язання, вишивання і т. ін. як вид ручної праці. Рукоділля взагалі позитивно позначається на стані нервової системи, особливо в’язання (Радянська Україна, 5.II 1972, 4); Вона веде уроки малювання, рукоділля і бібліотечні години (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 26).