РУКОДІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жінка, яка займається рукоділлям (у 2 знач.). [1-а дівчина:] А як чудово у вас сорочка вишивана! Купована? [Тетяна:] Ні, своєї роботи. [1-а дівчина:] Виходить, ви і рукодільниця? (Марко Кропивницький, III, 1959, 233);
// заст., нар.-поет. Примірна, старанна робітниця, трудівниця. [Виборний:] Яке у неї добре серце.., яка трудяща, яка рукодільниця (Іван Котляревський, II, 1953, 10).
РУКОДІЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова