РУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Пухкий, розсипчастий, сипкий. Земля рухла, скоро копається (Словник Грінченка); Рухлий сніг;
// Який легко кришиться. Реакції окислення, в яких беруть участь вода і кисень повітря, перетворюють блискучі, тверді метали в рухлий, ні на що не придатний брухт (Наука і життя, 9, 1965, 49); Рухлий камінь.
РУХЛИЙ
Тлумачення слова