РУКА́ТИЙ, а, е, розм. З великими, довгими руками. Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий (Панас Мирний, IV, 1955, 220); * Образно. Хотіли поганці [фашисти] віднять у нас хату — та ми тую жадність одсікли рукату (Павло Тичина, II, 1957, 139).
РУКАТИЙ
Тлумачення слова