РУЙНА́ЦІЯ, ї, жін., розм. Те саме, що руйнування. Прорив води у котлован загрожував руйнацією цілої дамби (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 383); Вона бачила не раз батька, що впадав у розпуку, коли не міг знайти робітників, і мимоволі вважала їх [селян] співвинними в руйнації батьківського маєтку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 102); — Ми з ним критично розглянули всі руйнації, які завдав вогонь моїй фізіономії, і він вирішив, що треба зробити дві-три пересадки шкіри (Юрій Яновський., II, 1954, 80).
РУЙНАЦІЯ
Тлумачення слова