РУДОВУ́СИЙ, а, е. З рудими вусами. Мимо пройшов з вудками рудовусий моторист Гарбузенко (Олесь Донченко, VI, 1957, 505); — Музика, грай! — наказує рудовусий рекрут з обличчям, густо усіяним ластовинням (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 213).
РУДОВУСИЙ
Тлумачення слова