РУДОБРО́ВИЙ, а, е. З рудими бровами. Старший з дозорців — рудобровий матрос, з вилинялим, ледь помітним написом на безкозирці «Дерзкий», вхопивши офіцера за рукав, потяг його до Махна (Олесь Гончар, II, 1959, 338); — Я пізнаю його, рудобрового негідника (Микола Трублаїні, I, 1955, 169).
РУДОБРОВИЙ
Тлумачення слова