РУДОБОРО́ДИЙ, а, е. З рудою бородою. Якийсь кремезний чолов’яга рудобородий сидів під стіною в солдатській ватянці (Андрій Головко, II, 1957, 14);
// у знач. ім. рудобородий, дого, чол. Чоловік з рудою бородою. Раптом його спинив голос рудобородого: — А як же з землею? (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 68).
РУДОБОРОДИЙ
Тлумачення слова