РУБІН

РУБІ́Н, а, чол. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою дорогоцінне каміння — рубіни і сапфіри (Загальна хімія, 1955, 566); На дні казана лежало дороге намисто: один разок червоних рубінів, другий — синіх, як небо, сапфірів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 293); Два рубіни блиснули в її вухах, наче дві краплі замерзлого грецького вина (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 356);  * У порівняннях. На кожному деревці густо звисали темно-червоні, мов рубіни, вишні (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 143).