РУБЕРОЙД

РУБЕРО́ЙД, у, чол. Рулонний покрівельний та ізоляційний матеріал з картону, просоченого легкоплавким нафтовим бітумом і вкритого шаром тугоплавкого нафтового бітуму. Покрівлю [локомобільних електростанцій] треба утеплювати так, щоб уникнути конденсації пари на покритті. Для цього на шар дощок укладають пароізоляцію — руберойд або толь, по ньому шар утеплювача (Довідник сільського будівельника, 1956, 203); Павло пізнав її одразу. Рівний чіткий профіль рожевого задумливого личка на чорному тлі руберойду, яким забите вікно (Василь Кучер, Голод, 1961, 70).