РУБЦЮВА́ТИСЯ, юється, недок. Загоюватися, лишаючи слід у вигляді рубця (у 2 знач.) (про рану, виразку і т. ін.). Як він змінився на виду.. Глибоко запалі очі. А між бровами глибока зморшка розсікала чоло й од того, як рубцювалася, стягло брови зовсім докупи (Андрій Головко, II, 1957, 300).
РУБЦЮВАТИСЯ
Тлумачення слова