РУБЧАСТИЙ

РУБЧА́СТИЙ, а, е. Прикм. до рубець 1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 288);
//  З нерівною, рельєфною поверхнею. Он посуд: кухлики, миски, шклянки.. Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті, рубчасті (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 414); З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 209); При відсутності ротаційної мотики корку знищують рубчастими або дерев’яними котками, набивши на них ребруваті планки (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 278); Штани [у Миколи] з чорного рубчастого вельвету, обхоплені під колінами товстими спортивними панчохами (Ярослав Галан, I, 1960, 467).