РУБА́ТКА, и, жін., діал. Сорочка з грубої тканини. Ой не має козак сестри, да й ні родини, Ой нікому козакові випрати рубатки (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 99); Лиш часом деякі жінки приносили їй се та те їсти, випрали рубатку, облатали, та й тільки всього (Іван Франко, V, 1951, 347).
РУБАТКА
Тлумачення слова