РУ́БАНЕЦЬ, нця, чол., діал. Поліно, цурпалок. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає (Словник Грінченка); Розчистили у хліві порожній засторонок під готові рубанці (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 76).
РУБАНЕЦЬ
Тлумачення слова