РУБА́КА, и, чол., розм. Хоробра, відважна людина, яка майстерно володіє холодною зброєю. [Огнєв:] В голові нашої колони підуть два ескадрони відчайдушних рубак (Олександр Корнійчук, II, 1955, 44); Мав [Проценко] справді хвацький вигляд доброго рубаки (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 61).
РУБАКА
Тлумачення слова