РОЗВЕ́РСТКА, и, жін.
1. Дія за значенням розверстати, розверстувати 1. [Брат:] Чупара даремно здіймає тривогу. Подумайте, що ж це — не ясно для всіх? Йому б у теплі берегти свою ногу, А він у буран, на розверстку — це сміх (Леонід Первомайський, II, 1958, 354).
2. У період воєнного комунізму — спосіб державної заготівлі сільськогосподарських продуктів, який полягав у тому, що селяни повинні були здавати всі лишки продуктів від норм, установлених на особисті потреби. Чому була необхідна заміна розверстки продподатком? Тому, що розверстка виявилась непомірно тяжкою і незручною для селян (Ленін, 43, 1974, 225);
// розм. Продукти, зібрані в такий спосіб. Темний.., а коли довелось, то й землю панську сажнем переміряв [Цимбал] і вже ось при вагах з олівцем за вухом стоїть, розверстку з людей приймає (Олесь Гончар, II, 1959, 153).