РОЗВАЖНИЙ, а, е. Те саме, що розважливий. Завжди розважна і спокійна, вона, як тільки ввійшла, нервово запитала: — У в-вас х-х-тось є? (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 59); Гайчура, що взяв не одну фортецю, спалив не один маєток, став ще більш розважним, обережним у поводженні з ворогом — хитрим і непримиренним (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 401); Брат і Денис дають поради збоку Розважні й мудрі: старших поколінь Одвічне право… (Максим Рильський, II, 1960, 121).
РОЗВАЖНИЙ 1, а, е. Який може розважати (у 2 знач.).
РОЗВАЖНИЙ 2, а, е. Якого можна ділити на частини, розважувати (див. розважувати 1).