РОЗВАЖЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розважити 1. Сиділа [Катря] під грубою, трохи розважена братовим бадьорим словом, і прислухалась до розмови чоловіків за столом (Андрій Головко, II, 1957, 497).
РОЗВАЖЕНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розважити 2. Недурно Чіпка жалкував про хліб: він був у них, як розважений… (Панас Мирний, II, 1954, 51).