РОЗВАЖА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник. Свіфта водночас вважали художником-просвітителем — і войовничим антиінтелектуалістом; борцем за поліпшення життя людства — і лютим людиноненависником; дидактиком — і розважальником (Радянське літературознавство, 5, 1968, 61).
РОЗВАЖАЛЬНИК
Тлумачення слова