РОЗВАНТАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВАНТАЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Звільняти кого-, що-небудь від вантажу; знімати, виносити вантаж із машини або якогось іншого виду транспорту. Край дороги, біля вороху пшениці, Оксана з дівчатами розвантажують машину, що привезла зерно для сівалок (Андрій Головко, Літа.., 1956, 91); Поки хлопці розвантажували вози, дівчата кинулися по різну харч, і за годину всі знов сиділи за столом, частуючи гостей (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 65); Перед бійцями височенним муром встала стрімка скеля. Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома бійцями (Олесь Гончар, III, 1959, 99); * Образно. [Убийбатько:] Кожна людина може написати в житті одну річ, в якій вона розвантажить свою душу від того, що її гнітить або хвилює (Іван Микитенко, I, 1957, 414).
2. Звільняти що-небудь від чогось зайвого, непотрібного. Розвантажити великі міста від промислового будівництва можна в тому разі, якщо подбати про економічний та культурний розвиток навколишніх малих і середніх міст (Наука і життя, 10, 1970, 3);
// Звільняти кого-, що-небудь від надмірного навантаження. Партія ставить завдання в найближчий час розвантажити жінку від хатніх турбот (Радянська Україна, 11.VI 1959, 3).