РОЗВА́ЛИНА, и, жін., рідко.
1. перев. мн. Залишки чого-небудь розваленого, зруйнованого. Воно [село], мов обідрана сирота, тулилося своїми вбогими хатками до розвалин стародавніх палат і храмів (Іван Франко, IV, 1950, 157).
2. перен., розм. Людина із зруйнованим хворобою здоров’ям.