РО́ЗВАЛЬЦЕМ, присл. Перевалюючись з боку на бік під час ходіння. А вже позаду йду і я. Я теж хочу ступати твердо, розвальцем, як дідусь (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 52); Антон План розвальцем походжав по шкільному дворі, довгим березовим віником змітав шерхле листя (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 196); Ситник прив’язав коняку, пішов розвальцем назад по дорозі (Павло Загребельний, Диво, 1968, 50).
РОЗВАЛЬЦЕМ
Тлумачення слова