РОЗВА́Л, у, чол.
1. Дія за значенням розвалити, розвалювати 2. Жахливий національний гніт в австрійській монархії ставив основним завданням революції [1848 р.] відокремлення пригноблених націй від цієї імперії, розвал.. Австрійської імперії.. і утворення самостійних національних держав (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 156).
2. Стан за значенням розвалитися, розвалюватися, розвалитися 2. Роки революції і громадянської війни були періодом ідейного краху й організаційного розвалу буржуазних і буржуазно-націоналістичних партій, їх політичної загибелі (Комуніст України, 6, 1968, 77).
3. розм. Порушення, розлад нормальної роботи, діяльності чого-небудь. [Щур:] Начальника бурових «10» і «12».. за систематичне пияцтво, розвал роботи і допущену аварію — з посади увільнити (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 346).