РОЗУМУВА́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням розумувати. Там, де Нечуй-Левицький переходить більш конкретно до розумувань політичного і літературно-теоретичного характеру, він часом не далеко відходить від «правдянської» естетики (Українська літературна критика.., 1959, 153); Комуністичному суспільству не потрібні «знання ради знань», марне розумування, хід думок вхолосту (Комуніст України, 6, 1961, 57);
// Результат роздумів, погляди, переконання. — Не розумію і не збираюсь розуміти цих псевдо-психологічних антинаукових розумувань (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 164); Всупереч своїм дотепно-болючим розумуванням, Плужник все ж був до кінця відданий поезії і прекрасно знав її силу (Не ілюстрація.., 1967, 296).
РОЗУМУВАННЯ
Тлумачення слова