РОЗУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розучувати. Нестор і Микоша гарячково готувалися до вирішального дня, коли стануть перед класом і прочитають по уривку з розучуваної ролі (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 213).
РОЗУЧУВАНИЙ
Тлумачення слова