РО́ЗТЯГ, у, чол.
1. Дія за значенням розтягти, розтягнути, розтягати, розтягувати 1—4 і дія та стан за знач. розтягтися, розтягнутися, розтягатися, розтягуватися 1—4. При деформації розтягу тіло здовжується у поздовжньому напрямку та потоншується в поперечному (Фрезерна справа.., 1957, 43); Розтяг легень під час вдиху механічно подразнює інші рецептори легеневих пухирців (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 79).
2. Пошкодження (сухожилля, зв’язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. Розтяг зв’язок.
На розтяг — повільно, протяжно. — А хто там? — обізвався чоловічий голос. — Пугач! — на розтяг гукнув Чіпка (Панас Мирний, II, 1954, 221).