РОЗШИ́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розширити. Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста (Знання та праця, 1, 1970, 29); Ганна жадібно, на повні груди, вдихнула чистого повітря, поклала на пісок свій чемодан і розширеними від захвату очима впилася в краєвид, що розіслався перед нею (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 14); Інженер бачив,.. як вода заливала сідло і торби. Розширеними від жаху очима дивився, як гинули наслідки його тривалої важкої роботи (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 198);
// розширено, безос. присудк. сл. Для захисту рослин від різних хвороб розширено дослідження вірусів та антибіотиків живих організмів (Наука і життя, 8, 1961, 28).
2. у знач. прикм. Який збільшився в розмірах.
3. у знач. прикм. Який зріс кількісно, в обсязі і т. ін. Для радянської поезії характерна розширена масштабність бачення світу, суспільно важлива проблемність, продиктована світоглядом (Вітчизна, 5, 1968, 201); Ось уже призначено й день розширеного урочистого засідання фабричного комітету (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 164).
▲ Розширене відтворення див. відтворення.