РОЗШИБАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал.
1. Бігати. Вони [мужицькі діти] вже досвіта [удосвіта] розшибалися по вулицях (Лесь Мартович, Тв., 1954, 370); [Адам:] За мною ж поліція розшивається по цілій Польщі, і провокатор, якби був між нами, давно вже видав би в першу чергу мене (Мирослав Ірчан, I, 1958, 182).
2. Тривожитися, піклуватися, турбуватися за когось, щось. Панотець.. її виряджає, та її голубить, та над нею розшивається, як рідний чоловік над жінкою справедливою (Марко Черемшина, Тв., 1960, 239); — Він дуже над землею розшибався, тому вона раніше забрала його до себе! — забелькотів Василь (Ольга Кобилянська, II, 1956, 220).