РОЗШУМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який розшумувався. Була вона якась незвичайна в цей пізній час, в цю вітряну ніч, одна серед розшумованих хлібів, в таємничих тінях ночі та місячних серпанках (Олесь Гончар, II, 1959, 87); Серед розшумованого моря Виник могутній — Наш — Острів (Максим Рильський, I, 1960, 334).
РОЗШУМОВАНИЙ
Тлумачення слова