РОЗШУЛІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і без додатка, діал. Розібрати, зрозуміти. Насилу я розшулічив, де їй край (Словник Грінченка); [Грицько:] Отак прийдеться до чого-небудь, не розшулічиш сам — пішов до їх, то зразу й розкажуть (Панас Мирний, V, 1955, 150).
РОЗШУЛІЧИТИ
Тлумачення слова