РОЗЩЕБЕТА́ТИСЯ, ечуся, ечешся, док. Почати довго щебетати. Навколо під сонцем сліпуче іскряться сніги, окрайці стріх парують і сочаться голубими краплинами, а на бузкові завзято розщебеталась вівсянка (Михайло Стельмах, II, 1962, 259); Розщебеталися, розспівалися хлопці та дівчата, як на справжній недільній прогулянці (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 18);
// Сповнитися щебетанням. Розщебеталася німа діброва, порозліталася медова бджілка, порозлягалися запашні вітри (Марко Черемшина, Тв., 1960, 213).
РОЗЩЕБЕТАТИСЯ
Тлумачення слова