РОЗШАЛІ́ТИСЯ, іюся, ієшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (Іван Франко, X, 1954, 314); * Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 200);
// Розлютуватися. Ідуть дараби рікою. Баба, розшалівшися, підбігає до берега, виставляє камінь і кричить до керманичів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 404).
РОЗШАЛІТИСЯ
Тлумачення слова