РО́ЗКЛАД, у, чол.
1. Дія за значенням розкласти, розкладати. Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: — От напоровсь! Ох, і розклад же! (Андрій Головко, I, 1957, 437); Він своє поземельне справив, розклад, що на церкву або на що друге розкладають, оддав (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 260).
2. Дія і стан за знач. розкладатися 3—5. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії (Юрій Яновський, II, 1958, 9); Щоб активізувати в можливо короткий строк біологічне життя ґрунту, треба, насамперед, створити умови для розкладу дернини (Хлібороб України, 9, 1966, 11); Смердючі пси, недолюдки криваві, потвори тьми і розкладу, і зрад, вам не зламать Вітчизни, що у славі знялась до зір і розцвіла, як сад (Володимир Сосюра, II, 1958, 177).
▲ Реакція розкладу — хімічна реакція, внаслідок якої одна речовина розпадається на дві або на кілька нових речовин.
3. Графік (занять, руху поїздів і т. ін.). Зарічний щось промимрив, у відчаї побіг на автобусну зупинку, поглянув на розклад і опустив руки: дружина була вже у місті (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 217);
// Розпорядок, режим (дня і т. ін.). За госпітальним розкладом дня зараз — мертва година (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 180).
♦ Вибиватися (вибитися) з розкладу див. вибиватися.
4. рідко. Структура, архітектура якої-небудь споруди. — Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинка, на весь його план (Іван Франко, III, 1950, 35).