РОЗХВИЛЮВА́ТИСЯ, ююся, юєшся, док.
1. Відчути сильне хвилювання, великий неспокій. Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав — розхвилювався (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 174); Уляна розхвилювалася, і її веселі, підведені вгору уста зобиджено затремтіли (Михайло Стельмах, II, 1962, 102).
2. Стати бурхливим, розбурхатися (про річку, море і т. ін.).