РОЗХІ́ДНИК, у, чол. (Glechoma, L.). Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в народній медицині. По стінах віночки з розхіднику, з волошок, з барвінку (Леся Українка, III, 1952, 717); Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхіднику прикладають на нариви (Лікарські рослини.., 1958, 58).
РОЗХІДНИК
Тлумачення слова