РОЗХІДНИ́Й, а, е. Який розходиться, розгалужується в різні боки. Як безконечні сірі полотна, розгортались в далечінь великі шляхи розхіднії (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Стоїш на позорищі, а на душі тобі так, як би тебе карали привселюдно на розхідній дорозі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 195).
РОЗХІДНИЙ
Тлумачення слова