РОЗЦІПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗЦІПЛЯТИСЯ, яється, недок., РОЗЦІПИТИСЯ, иться; мн. розціпляться; док.
1. Розводитися в сторони (про що-небудь з’єднане, зчеплене);
// Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). Хотів [Овайюак] крикнути, але рот не одкрився і не розціпились зціплені зуби (Микола Трублаїні, I, 1955, 298).
2. тільки недок. Пас. до розціплювати.