РОЗЦІНКА 1, и, жін.
1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару.
2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило.. штат адміністративно-обслуговуючого персоналу (Колгоспник України, 7, 1956, 9); Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату по дуже знижених розцінках (Комуніст України, 6, 1966, 41).
3. перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка.
4. перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь.
РОЗЦІНКА 2, и, жін. Дія за значенням розцінити, розцінювати. В тих майстернях, що залишились в руках хазяїв, Комуна встановила контроль над розцінкою робіт (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 15).