РОЗЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦІЛУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Довго, міцно цілувати. Любов Максимівна розцілувала дівчат і Андрійка, а Іванові потисла руку міцно й приязно (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 24); Хотілось схопити її, як дитину, на руки, приголубити, розцілувати (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 334).
РОЗЦІЛОВУВАТИ
Тлумачення слова