РОЗЧУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, діал. Розібрати, зрозуміти. Та як він не розглядів і не розчумав нічого? А тут усе видно! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 235); Доки ми розчумали, що таке трапилось, дівчата вибігли з кімнати, а до дверей хтось постукав владно (Юрій Яновський, II, 1958, 86).
РОЗЧУМАТИ
Тлумачення слова