РОЗЧУ́ЛЕНІСТЬ, ності, жін. Стан за значенням розчулений 2. Бондар не чекав од лейтенанта такої розчуленості і подивився на нього здивовано (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 78); В салоні коротке замішання перейшло в жваву розмову про надзвичайну розчуленість Бальзака (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 126).
РОЗЧУЛЕНІСТЬ
Тлумачення слова